ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/14720/25

1. До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокор плюс" (далі - позивач, ТОВ "Єврокор плюс") до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 4 293 092,31 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отримання відповідачем коштів у розмірі 4293092,31 грн за банківською гарантією № 1148/2024/ПОД-МСБ-Г від 05.09.2024 мало місце без достатньої правової підстави. Обґрунтовуючи свої доводи позивач зазначає, що сума гарантії у розмірі 4 293 092,31 грн стягнута з позивача за порушення строку постачання 57,5 тонн системи антикорозійної бітумно-бутилкаучукової за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600009926 від 10.09.2024 (далі - Договір). Водночас, як вважає позивач, банківська гарантія № 1148/2024/ПОД-МСБ-Г від 05.09.2024 забезпечувала виконання позивачем обов`язку за Договором щодо постачання відповідачу 293,605 тонн системи антикорозійної бітумно-бутилкаучукової. Цей обов`язок позивач виконав 14.02.2025. Позивач стверджує, що оскільки зміни до Договору про постачання додаткових 57,5 тонн системи антикорозійної бітумно-бутилкаучукової внесені 31.03.2025 шляхом укладення відповідної додаткової угоди № 11, банківська гарантія № 1148/2024/ПОД-МСБ-Г від 05.09.2024 не забезпечувала належне виконання позивачем обов`язку з постачання 57,5 тонн системи антикорозійної бітумно-бутилкаучукової, а тому мало місце неправомірне стягнення суми гарантії з позивач на користь відповідача.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С. А.) від 26.03.2026 у справі № 910/14720/25 позовні вимоги задоволено повністю.

4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С. А.) від 12.05.2026 у справі № 910/14720/25 задоволено частково заяву позивача, стягнуто з відповідача на користь позивача 70 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі : Яценко О. В., Спаських Н. М., Горбасенко П. В.) від 30.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/14720/25 - без змін.

6. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі : Яценко О. В., Спаських Н. М., Горбасенко П. В.) від 16.07.2026 задоволено частково заяву позивача, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7. Постановою Верховного Суду від 22.09.2026 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі № 910/14720/25 залишено без змін.

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокор плюс" (далі - заявник) у відзиві на касаційну скаргу зазначило попередній розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу та про те, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України. Відповідну заяву з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування та доказами на його підтвердження подано заявником через систему "Електронний суд" до касаційної інстанції (передано судді-доповідачу 12.10.2026).

9. До вказаної заяви заявник додав наступні документи:

- копію договору про надання правової допомоги від 25.11.2025 № 2025/11/25-1;

- копію акта про надання професійної правової допомоги від 22.09.2026;

- копію рахунка на оплату № 2026/09/22-1 від 22.09.2026;

- копію платіжної інструкції від 24.09.2026 № 985.

10. У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокор плюс" зазначило, що адвокатом заявнику було надано послуги на загальну суму 28 000,00 (двадцять вісім тисяч) грн.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокор плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14720/25 до розгляду та надано сторонам для подання письмових пояснень, заперечення щодо поданої заяви до 22.10.2026.

12. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

13. Суд вирішує питання про судові витрати у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

14. Суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина друга статті 221 ГПК України).

15. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

16. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).

17. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

18. Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

19. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

20. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокор плюс", а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

21. В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

22. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

23. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

24. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

25. Як вже зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокор плюс" у відзиві на касаційну скаргу відповідача здійснило письмову заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у якій зазначило про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат і про те, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

26. Після ухвалення Верховним Судом постанови за результатом розгляду касаційних скарг відповідача, ТОВ "Єврокор плюс" подало суду заяву про ухвалення додаткового рішення з документами, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.

27. Вказана вище заява з додатками надіслана в електронний кабінет відповідача та доставлена останньому 25.09.2026, що підтверджується також, доданою до заяви квитанцією від 25.09.2026 № 8905885 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

28. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що ТОВ "Єврокор плюс" заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, які визначені чинним законодавством та дотримано вимоги, передбачені статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.

29. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

30. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

31. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

32. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

33. Від відповідача до Суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви, а у разі задоволення заяви - зменшити на 99% суму заявлених вимог.

34. Вказані заперечення мотивовано, зокрема, наступним:

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04);

- відповідач вважає, що понесені позивачем витрати є надмірно великими та необґрунтованими;

- на переконання відповідача, підготовка та подання відзивів на касаційні скарги не потребували значних витрат часу та зусиль, оскільки правова позиція Позивача була сформована ще під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, а всі необхідні докази вже містилися в матеріалах справи;

- справа не відзначається складністю ні з фактичної, ні з правової точки зору, оскільки предметом розгляду є вимога про стягнення суми банківської гарантії, а обсяг обставин, що підлягають встановленню та доказуванню, є обмеженим;

- ТОВ "Оператор ГТС України" наголошує, що в ході касаційного провадження представником позивача не було сформовано нової правової позиції, не було подано нових доказів чи наведено нових аргументів на спростування доводів касаційної скарги. Подані процесуальні документи фактично відтворюють правову позицію та аргументи, які вже викладалися позивачем і були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій;

- заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є очевидно завищеним, оскільки підготовка відзивів не потребувала значних витрат часу та зусиль, а обсяг фактично виконаних представником позивача робіт не відповідає заявленому розміру гонорару. Відтак такі витрати не узгоджуються з критеріями розумності, необхідності та співмірності, визначеними процесуальним законодавством та практикою Верховного Суду;

- ТОВ "Оператор ГТС України", у разі якщо Верховний Суд дійде висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення - просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які суд покладатиме на ТОВ "Оператор ГТС України" на 99% оскільки згідно з п.п. 3.2. п. 3 Статуту ТОВ "Оператор ГС України", предметом діяльності Товариства є, зокрема транспортування природного газу, надання інших послуг суб`єктам ринку природного газу в межах та на умовах, визначених законодавством, що застосовується; експлуатація, підтримання у належному стані, реконструкція і сервісне обслуговування магістральних газопроводів, включно із транскордонними газопроводами, а також об`єктів на них; діагностування, атестування і сертифікація основного та допоміжного обладнання. З метою забезпечення функціонування газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі Україна, ТОВ "Оператор ГТС України" за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу для замовників послуг транспортування, які здійснюють господарську діяльність по всій території України. Відтак, єдиним джерелом доходу ТОВ "Оператор ГТС України" є кошти, що сплачуються замовниками послуг транспортування за надані послуги транспортування природного газу, вартість яких (тариф) встановлюється державою.

35. Колегія суддів у вирішенні заяви ТОВ "Єврокор плюс" звертається до позиції, яка викладена у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, зокрема, що при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

36. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

37. Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

38. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

39. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі

№ 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

41. Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

42. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

43. В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

44. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам означених вище статей ГПК України, є належними і допустимими.

45. Зокрема, у вирішенні заяви ТОВ "Єврокор плюс" Суд враховує, що останнім, у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк, подані докази на підтвердження понесення витрат. Верховний Суд також відзначає дати поданих документів, їх сутність і можливість складання, як первинних документів.

46. У матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги від 25.11.2025 № 2025/11/25-1, укладеного між адвокатом Щербиною Сергієм Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокор Плюс" (далі Договір), умовами якого передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1 Договору). Правова допомога, яка надається клієнту, складається з надання правової консультації з питань діючого законодавства; підготовка адвокатських запитів, процесуальних документів, представлення інтересів клієнта в судах України (п. 1.2 Договору). Відповідно до п. 5.1 Договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Відповідно до п. 5.3 Договору, за надання правової допомоги відповідно до даного Договору клієнт сплачує адвокату гонорар у формі погодинної оплати з розрахунку 3 500,00 грн за годину роботи. Оплата підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок адвоката або внесенню готівкою.

47. Адвокатом Щербиною Сергієм Вікторовичем та ТОВ "Єврокор Плюс" 22.09.2026 складено та підписано Акт № 3 про надання професійної правової допомоги, відповідно до якого адвокат надав клієнту професійну правову допомогу на підставі укладеного між сторонами Договору, розмір основного гонорару адвоката склав:

- за складання від імені ТОВ "Єврокор Плюс" до Верховного Суду відзивів на касаційні скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи" у справі № 910/14720/25 через особистий кабінет в ЄСІТС "Електронний суд" 19.08.2026: кількість годин: 8, сума: 28 000,00 грн.

48. Адвокатом Щербиною Сергієм Вікторовичем 22.09.2026 виставлено рахунок на оплату № 2026/09/22-1 згідно з Договором про надання правової допомоги № 2025/11/25-1 від 25.11.2025 на суму 28 000,00 грн.

49. Відповідно до платіжної інструкції № 985 від 24.09.2026 ТОВ "Єврокор Плюс" сплачено на користь адвоката Щербини Сергія Вікторовича 28 000,00 грн гонорару згідно з Договором про надання правової допомоги № 2025/11/25-1 від 25.11.2025 та Актом № 3 про надання професійної правової допомоги від 22.09.2026.

50. У суді касаційної інстанції інтереси ТОВ "Єврокор Плюс" представляв, зокрема, адвокат Щербина Сергій Вікторович, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги від 19.08.2026 № 1158343 виданим адвокатом на підставі договору від 25.11.2025 № 2025/11/25-1 про надання правової допомоги.

51. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих позивачем на обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)";

"133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку";

"147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

52. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих ТОВ "Єврокор Плюс" на обґрунтування заяви, звертається до висновків Верховного Суду які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У означеній постанові Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

53. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

54. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

55. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

56. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

57. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

58. У вирішенні заяви ТОВ "Єврокор Плюс", з урахуванням відповідача, колегія суддів враховує, що у пункті 5.44. постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

59. Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

60. Суд також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).

61. Так, виходячи з критерію необхідності, розумності та виправданості розміру витрат на правову допомогу, понесених позивачем, Верховний Суд, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшов висновку про часткове задоволення ТОВ "Єврокор Плюс", з огляду на таке.

62. У розгляді заяви Суд, зокрема, враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потребувалося адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

63. Суд враховує заперечення відповідача та зазначає, що по-перше, правова позиція ТОВ "Єврокор Плюс" із моменту подачі позову до суду є сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося; по-друге, адвокат Щербина Сергій Вікторович надавав правову допомогу позивачу протягом розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а тому, відповідно, адвокат обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Наведене, на переконання Суду, ураховуючи вищенаведені критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, розумності їхнього розміру і необхідності, а також фактичні обставини цієї справи, співмірність з предметом спору, розмір гонорару не у повній мірі відповідає принципам справедливості, розумності та реальності.

64. Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, а також заперечення на заяву, враховуючи їх складання та подання у сукупності, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правову допомогу про стягнення на користь ТОВ "Єврокор Плюс" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 28 000,00 грн, не відповідає критерію необхідності, дійсності та розумності адвокатських витрат, їх розмір не має характеру співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг.

65. За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "Єврокор Плюс" на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, часткове поглинання певних видів послуг, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги критерії необхідності, розумності, справедливості розміру таких витрат, та заперечення відповідача, Суд дійшов висновку про часткове покладення на ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" судових витрат на професійну правову допомогу, понесених ТОВ "Єврокор Плюс" у суді касаційної інстанції, у розмірі 10 000 грн, які є співрозмірними, розумними та необхідними з виконаною правничою допомогою у справі № 910/14720/25. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на відповідача.

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд