ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 740/4649/20

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що вона працювала у відповідача з 2002 року на посаді телефоніста, а з 01 травня 2014 року на посаді начальника станції. Згідно з наказом виробничого підрозділу «Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» від 02 жовтня

2020 року № 97/ос її звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті

40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов`язків без поважних причин.

Позивач наголошувала, що вона не порушувала трудову дисципліну, а її звільнення проведено відповідачем без згоди профспілкового органу.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила:

визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) виробничого підрозділу «Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» від 02 жовтня 2020 року №97/ос про звільнення її з посади начальника телефонно-телеграфної станції на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України;

поновити її на роботі на посаді начальника телефонно-телеграфної станції виробничого підрозділу «Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Українська залізниця»;

стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 68 240,30 грн (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів);

стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь витрати на правничу допомогу.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) начальника виробничого підрозділу «Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Павленка Ю. М. від 02 жовтня 2020 року № 97/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника телефонно-телеграфної станції на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника телефонно-телеграфної станції виробничого підрозділу «Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Українська залізниця».

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 68 240,30 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів).

У частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 8 805,20 грн допущено негайне виконання рішення.

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн за надання правничої допомоги.

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» у дохід держави 2 522,40 грн судового збору.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що безпосередньо звільненню позивача не передувало вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Оскаржуваний ОСОБА_1 наказ (розпорядження) виробничого підрозділу «Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південно - Західна залізниця»

АТ «Українська залізниця» від 02 жовтня 2020 року №97/ос про її звільнення не містить жодних відомостей про вчинення нею після 29 липня 2020 року (дата оголошення догани) дисциплінарного проступку, а зазначені в ньому порушення стосуються періоду червень - липень 2020 року (21 та 24 липня).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня

2021 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Повернуто АТ «Українська залізниця» судовий збір в сумі 3 783,60 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 20 травня 2021 року при поданні апеляційної скарги.

Апеляційний суд виходив з того, що після оголошення ОСОБА_1 догани 29 липня 2020 року, вона знову 30 та 31 липня 2021 року допустила порушення посадової інструкції щодо обліку робочого часу. Таким чином, відповідач з дотриманням норми пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України звільнив позивача із займаної посади.

Аргументи учасників справи

У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга, крім іншого, мотивована тим, що позивач та її представник не отримували ухвалу про відкриття апеляційного провадження і апеляційну скаргу з додатками. Про засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 18 листопада 2021 року о 13 год 00 хв, позивач та її представник належним чином не повідомлялись. Апеляційний суд, без підтвердження факту належного повідомлення позивача та її представника, не з`ясувавши причини їх неявки у судове засідання, розглянув справу по суті, чим порушив норми процесуального права.

У лютому 2022 року від представника АТ «Українська залізниця» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 січня 2022 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права). Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц. Крім того, вказано, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев`ята статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 цього Кодексу за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що про апеляційний розгляд справи, призначений на 18 листопада 2021 року о 13 год 00 хв, в якому ухвалена оскаржена постанова суду апеляційної інстанції, не повідомлені належним чином позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 . Довідки про доставку SMS, складені секретарем судового засідання Шапко В. М., про повідомлення позивача

ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 та її представника

ОСОБА_2 за номером телефону НОМЕР_2 про зазначений розгляд справи (а. с. 18-19 т. 2), не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, так як у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик позивача та її представника до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Зазначені обставини вказують на те, що позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції, призначений на 18 листопада 2021 року.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті

401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду