ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 463/5486/24

1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» (далі - ДП Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство») про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львові від 11 квітня 2024 року у справі № 463/10998/23 його було поновлено на роботі на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

3. На виконання вказаного рішення суду філія «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» прийняла наказ «Про поновлення на роботі ОСОБА_1», яким позивача було поновлено на роботі на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 06 липня 2023 року.

Він мав приступити до роботи 29 квітня 2024 року, проте посадові особи філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» не повідомили його про прийняття зазначеного наказу.

4. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 невідкладно прибув до офісу філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», де подав заяву, у якій просив повідомити про дату та час оголошення йому наказу від 29 квітня 2024 року та про фактичне допущення до виконання своїх трудових обов`язків за посадою головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП«Ліси України».

5. Того ж дня (03 травня 2024 року) ОСОБА_1 було надано/вручено для ознайомлення: копію наказу від 29 квітня 2024 № 29/К/тр про поновлення його роботі; зобов`язання працівника ДП«Ліси України»; зобов`язання про ознайомлення із Антикорупційною програмою ДП «Ліси України»; посадову інструкцію головного лісничого (код КП 1221.1); акти про відсутність його на роботі з 29 квітня по 03 травня 2024 року (5 шт.).

6. Згідно з наказом від 15 травня 2024 року № 34/К/тр

ОСОБА_1 звільнено з роботи з 15 травня 2024 року за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

7. Позивач вважає, що дії посадових осіб філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» щодо проведення його штучного поновлення на роботі не відповідають нормам закону та спрямовані не на відновлення порушених прав працівника, які були захищені судовим рішенням, а на повторне незаконне звільнення.

8. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 15 травня 2024 № 34/К/тр «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити його на посаді головного лісничого з 15 травня 2024 року та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

9. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06 червня

2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

10. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем на момент прийняття оскарженого наказу.

11. Суди врахували, що наказом ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року

№ 667-к ОСОБА_1 звільнений з посади директора філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» 05 липня 2023 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, а постановою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2024, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року, скасоване рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 у справі

№ 463/10998/23 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фостяк О. Я., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. У січні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Фостяк О. Я., подав касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 червня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2025 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у березні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

15. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 444 ЦПК України, статей 36, 40, 41, 235 Кодексу законів про працю України (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

17. Також вважає, що судами порушені норми процесуального права та наявні передбачені пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстави для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій сплутали (підмінили) предмет спору у розглядуваній справі з предметом спору у справі № 463/10998/23, оскільки предмет і пов`язані з ним підстави позову не стосуються дій відповідача щодо звільнення позивача у 2023 році, а спрямовані на встановлення протиправності звільнення у 2024 році.

19. Вказує, що суди не надали оцінки доказам, якими позивач обґрунтовував протиправність оскарженого наказу про звільнення за прогул.

20. У березні 2026 року ДП «Ліси України» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

21. Відзив мотивований тим, що оскільки рішення суду про поновлення на роботі скасовано (перестало існувати через втрату законної сили, а відтак є таким, що не створює правових наслідків), трудові відносини між сторонами вважаються такими, що припинені 05 липня 2023 року. При цьому наказ про поновлення на роботі був скасований наказом від 04 листопада 2024 року

№ 122/К/тр, а позивач до фактичної роботи відповідно до наказу про поновлення на роботі не приступив, що ним не заперечується.

Обставини справи, встановлені судами

22. Наказом ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 05 липня 2023 року за угодою сторін відповідно до пункту

1 частини першої статті 36 КЗпП України.

23. Відповідний запис про звільнення 05 липня 2023 року внесено до трудової книжки позивача під номером 32.

24. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня

2024 року у справі № 463/10998/23, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 06 липня 2023 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

25. На виконання рішення суду від 11 квітня 2024 року у справі

№ 463/10998/23, відповідачем було прийнято наказ від 29 квітня 2024 року

№ 29/К/тр про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

26. Відповідно до актів від 29, 30 квітня 2024 року, 01, 02, 03 травня

2024 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці.

27. Згідно з наказом від 15 травня 2024 року № 34/К/тр

ОСОБА_1 звільнено з роботи з 15 травня 2024 року за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

28. Постановою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 у справі

№ 463/10998/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

29. Наказом відповідача від 04 листопада 2024 року № 122/К/тр у зв`язку із ухваленням апеляційним судом постанови від 24 жовтня 2024 року було скасовано наказ від 29 квітня 2024 року № 29/К/тр «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ».

30. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. Відповідно до частин першої-другої, четвертої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

32. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

33. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

34. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

35. Згідно з частиною сьомою статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

36. Обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

37. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

38. У розглядуваній справі суди встановили, що на виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року у справі

№ 463/10998/23 наказом відповідача від 29квітня 2024 року № 29/К/тр було поновлено позивача на роботі на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

39. Однак, постановою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня

2024 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня

2024 у справі № 463/10998/23 було скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо поновлення на роботі.

40. Встановивши, що рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року у справі № 463/10998/23 втратило законну силу у зв`язку із його скасуванням апеляційним судом, а законність звільнення ОСОБА_1 з роботи з 05 липня 2023 року за угодою сторін не спростована, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні розглядуваного позову, відсутність підстав для поновлення позивача на посаді головного лісничого з 15 травня 2024 року та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

41. Відомості про те, що ОСОБА_1 фактично приступив до роботи після ухвалення рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року у справі № 463/10998/23 відсутні.

42. Зі скасуванням рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі відпали.

43. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 вересня

2020 року у справі № 130/2249/15-ц.

44. Колегія суддів звертає увагу, що питання формулювання причини звільнення та правильність здійснення записів у трудовій книжці позивача виходить за межі цієї касаційної скарги.

У випадку, якщо ОСОБА_1 вважає, що ці формулювання чи записи потребують зміни або уточнення, він вправі звернутись з цього приводу до колишнього роботодавця, а у випадку спору - до суду з відповідним позовом.

45. Згідно усталеної практики ЄСПЛ (див. зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

46. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

47. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

48. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанції ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, які б давали підстави для їх скасування.

49. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду