ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_6 та першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040370002783, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, котра народилася та зареєстрована на АДРЕСА_1 , проживає на АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_6 обвинувачувалась у тому, що вона 28 вересня 2015 року приблизно о 07.30, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , в ході сварки умисно нанесла ОСОБА_8 декілька ударів кулаком по голові та тулубу, заподіявши потерпілій легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК, а кримінальне провадження закрито на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на її користь 1 344,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду щодо неї скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що можливість вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні при звільненні особи від кримінальної відповідальності процесуальним законом не передбачена, а тому апеляційний суд безпідставно залишив ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині без зміни.
У касаційні скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвали судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 змінити, виключивши з них рішення в частині вирішення цивільного позову. Вказує, що звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закривши кримінальне провадження, місцевий суд безпідставно прийняв рішення про задоволення цивільного позову потерпілої. Натомість вважає, що такий позов підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.В порушення вимог ст. 419 КПК вказані доводи не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який за результатами апеляційного розгляду необґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду у відповідній частині без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_8 вказала на законність і обґрунтованість ухвал місцевого й апеляційного судів та просила залишити їх без зміни.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора та не заперечував проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 .
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Проте, переглядаючи ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.
Так, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.
При цьому за змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , будучи особою, звільненою на підставі ст. 49 КК від кримінальної відповідальності, просила ухвалу місцевого суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, залишивши цивільний позов без розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначила в апеляційній скарзі відповідні доводи.
Однак вказані доводи залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який правильної оцінки їм не дав, належних підстав визнання апеляційної скарги необґрунтованою в ухвалі не зазначив, чим порушив вимоги ст. 419 КПК. Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд послався на те, що за результатами судового розгляду ОСОБА_6 була звільнена від призначеного їй покарання, що не відповідає ні формі, ні змісту прийнятого судом першої інстанції рішення, оскільки ухвалою місцевого суду ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності була звільнена від кримінальної відповідальності.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, касаційна скарга прокурора – частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, суд